Готовність дитини до школи

 

                                                «Бути готовим до школи – не означає уміти читати, писати і рахувати. Бути готовим                                до школи – означає бути готовим усьому цього навчитися».

                                             Ні, це не означає, що ви даремно вчили абетку та невтомно рахували яблука. Це                                                     означає, що такі навички, як не дивно,– не головне у готовності дитини до школи.

                                             В інтелектуальному плані у дитини мають бути: певний рівень пізнавальних                                                    інтересів, готовність до змін, бажання вчитися. Необхідні уміння долати труднощі та доводити розпочату справу до завершення. Важливі для успішного навчання й аналітичні навички: уміння порівнювати, зіставляти, робити висновки та узагальнення.

​

Першокласник легко вчитиметься, якщо він допитливий, уважний, з цікавістю шукає відповіді на питання, уміє слухати і виконувати не дуже привабливе завдання.

​

Напрацьовувати усі ці навички слід щодня (ігри, ліплення, читання, спілкування), продовжуючи вдосконалювати їх протягом навчального року.

​

Вміння спілкуватися з однолітками, а також здатність виконувати роль учня допоможуть швидко адаптуватися у шкільному колективі. Дітям, які не відвідували дитячий садок, можливо, попервах у класі буде дещо складно. Адже у таких малюків уміння спілкуватися у дитячому колективі ще не сформоване. Можуть виникати непорозуміння з однокласниками, з’являтися слізки, відчуття незахищеності. Не панікуйте, а тримайте тісний зв’язок з учителем. Разом з ним ви допоможете своєму першокласнику відчути себе комфортно.

​

        Дитина має бути досить самостійною: вміти одягатися і роздягатися, перевзуватися, зав’язувати шнурки, застібати ґудзики, уміти користуватися туалетом.

Не зайвим буде перед школою відвідати педіатра. Навіть якщо дитина цілком здорова, ви отримаєте рекомендації щодо профілактики захворювань, загартовування.

 

Поради батькам: як підготувати дитину до школи.

 

       Психологічна готовність дитини до шкільного навчання полягає в тому, щоб до часу вступу до школи в неї склалися психологічні риси, які властиві школяру. Вона включає в себе мотиваційну, розумову, емоційну-вольову, соціальну готовність.

 

 До вступу у школу у дитини мають бути сформовані знання про навколишнє середовище:

 • знання про себе, про свою родину, про своє місто, вулицю;

 • знання про явища природи: пори року, місяці, дні тижня, про явища природи;

 • знання про дорослих людей: за віком, професією, якостями характеру.

 

 Займаючись з дитиною, враховуйте такі моменти:

 • Плануйте заняття таким чином, щоб дитина досягла успіху.

 • Хваліть дитину за успіхи.

 • Намагайтеся позитивно ставитися до  невдач дитини.

 • Будьте терплячі, коли доводиться показувати одне і те саме багато разів.

 • Концентруйте увагу на сильних рисах дитини, а не на її слабостях. Плануйте подальшу роботу, опираючись на ці сильні риси.

 • Завдання повинні бути достатньо складними, щоб бути цікавими, проте не занадто, щоб не викликати у дитини розгубленості.

 • Будьте постійними у своїх вимогах до дитини.

 • Доручайте відповідати дитині за будь-які види діяльності.

 • Надавайте дитині можливість продемонструвати свої досягнення.

 • Використовуйте всі можливості матеріалу для того, щоб зацікавити дитину, ставлячи проблему, активізуючи самостійне мислення;

 • Організовуйте співробітництво з дитиною, здійснюючи взаємодопомогу та співробітництво;

 • Робіть усе можливе, щоб ваша дитина була щасливою.

 Що можна і чого не можна робити до школи?

 Зовсім не слід:

 • Змінювати режим дня дитини: позбавляти денного сну, прогулянок, ігор;

 • Оцінювати все, що робить дитина, так, як оцінюється діяльність учня;

 • Проходити з дитиною програму першого класу, насильно замінюючи гру на навчання;

 • Занадто багато і одразу все вимагати;свої вимоги формулюєте доступно та поступово;

 • Драматизувати невдачі дитини;

 • Порівнювати дитину з іншими дітьми;

 • Проявляти негативне ставлення до неправильних дій дитини;

 • Постійно поправляти дитину, часто примушувати переробляти роботу, тому що це призводить до гіршого результату;

 • Вимагати від дитини розумінні всіх ваших почуттів.

 Необхідно:

 • Прищепити дитині інтерес до пізнання довкілля, навчити спостерігати, думати, осмислювати побачене та почуте.

 • Навчити її долати труднощі, планувати свої дій, поважати оточуючих;

 • Приділяти належну увагу фізичному розвитку дитини, особливо моторики, використовуючи ліплення ; малювання;

 • Подбати про постановку руки при письмі;

 • Заохочувати допитливість дитини, прагнути, щоб вона дізнавалася щось нове для себе;

 • Формувати в дитини вміння ставити запитання, заохочувати її міркування:

 • Намагайтеся, щоб дитина більше часу проводила з дорослими, робила з вами домашню роботу, бачила, як ви спілкуєтеся з людьми.